Новини



06 грудень 2017

День пам'яті Константи Ільдефонса Ґалчинського

 

Константи Ільдефонс Ґалчинський народився 23 січня 1905 року у Варшаві в родині залізничника. Ґалчинський вивчав англійську і класичну філологію у Варшавському університеті. У цей час співпрацював з тижневиком «Цирульник Варшавський».


Перший твір надрукував 1923 року, але справжнім його дебютом вважають поетичну повість «Ослик Порфіріон», яка вийшла шість років потому.


У кампанії 1939 року Ґалчинський брав участь як солдат прикордонного корпусу на східному кордоні. 17 вересня потрапив у радянський полон, перебував  у таборі в Козельську. Саме у цей період були написані вірші «Пісня про солдатів з Вестерплатте» і «Сон солдата». У жовтні 1939 року його разом з іншими рядовими обміняли на радянських громадян, які опинилися на німецькому боці Бугу. Поет потрапив до німецького пересильного табору в Мюльберзі.


Поет працював у приватних німецьких маєтках, у каральному загоні міжнародного табору для військовополонених у Альтенграбові, на фабриці боєприпасів у Гіллерслебені та на металоливарному заводі у Ґарделегені.




Після визволення британськими військами поет потрапив до пересильного табору в Гекстері у Вестфалії. У поїзді, в якому їхали жінки-в’язні з Равенсбрюка, Ґалчинський зустрів знайому львів’янку Люцину Воляновську. Від цього зв’язку у січні 1946 року народився син поета, також Константи Ільдефонс Ґалчинський.


У березні 1946 року Ґалчинський повернувся на батьківщину і разом з родиною оселився у Кракові. Поет почав співпрацювати з «Пшекроєм», відновив контакти зі «Шпильками», також друкувався у «Тигодніку повшехному» і у варшавському «Одродзеню». У «Пшекрої» друкував «Листи з фіалкою» та літературні мініатюри «Зелена гуска».


1948 року Ґалчинські переїхали до Варшави, де мешкали y Алеї Руж (троянд), 6.


У червні 1950 року на з’їзді літераторів Адам Важик у програмній доповіді піддав нищівній критиці творчість Ґалчинського. З «Пшекрою» зникли «Зелена гуска» і «Листи з фіалкою», твори поета заборонили друкувати.


Ґалчинський важко пережив цю критику. У березні 1952 р. пережив інфаркт, потрапив у депресію. 6 грудня 1953 р. мав другий інфаркт, від якого  помер. Похований поет на військовому цвинтарі на Повонзках.


Підпишись на розсилку

Загальна підписка
Підписка для ЗМІ

Дякуємо
Помилка при відправці запитання
Ви невірно заповнили поля