Події


 

 

Місяць авторських читань у Львові



01 липня — 04 серпня 2017
Львів
1 липня - 4 серпня
Дзиґа, вул. Вірменська 35

 

Місяць авторських читань (МАЧ) проходитиме щодня від 1 липня до 4 серпня у Брно, Вроцлаві, Остраві, Кошіце та Львові. 2017 — 18-ий рік — почесний гість Грузія.


Місяць авторських читань було започатковано у 1999 році чеським видавництвом «Větrné mlýny». Щороку цей фестиваль запрошує представників однієї країни у статусі «почесного гостя». Протягом 17 років у проекті взяли участь письменники з Франції, Канади, Білорусі, Словенії, Польщі, Німеччини. Україна отримала статус «країни-почесного гостя» фестивалю у 2015 році, а відтепер є постійною учасницею МАЧ.


Більше інформації на сайті фестивалю – http://www.misyacavtorskykhchytan.com.ua/


У рамках цьогорічного фестивалю відбудеться шість зустрічей з польськими письменниками:


8 липня, 19:00


Малґожата Реймер: Любителька особливих історій


Репортажистка, романістка, колекціонує нетипові прислів’я... та прокльони. Авторка гучного роману «Toksymiа» – історії про долі кількох жителів варшавського району Praga Południa, також багаторазово нагородженого та визнаного репортажу «Бухарест. Пил і кров». І у повісті, і у репортажі, Раймер невтомно творить гротескну мішанину гумору і макабричності, а чи потворності, що з її точки зору може бути ще одним, неочевидним різновидом краси. Не уникає абсурдів – і вигаданих (поховальний дім «Приємний погріб»), і правдивих (тест на вагітність з використанням жаб). Не розповідає легких історій. Часто вони важкі, серйозні, і розбивають серце. Знаходить їх у розмовах та спостереженнях. Підслуховує людей у трамваї.


15 липня, 19:00


Станіслав Лубєнський: Орнітологічний компульсивний розлад


Україніст (автор історичного репортажу «Степовий пірат» про українського анархіста Нестора Махна), культурознавець, і захоплений орнітолог-самоук. Власне, ця орнітологічна пристрасть і принесла йому номінацію на Paszport Polityki 2016 за книжку «Dwanaście srok za ogon». Працюючи над нею, Лубєнський гастролював по всій країні, досліджуючи феномен пташиних міграцій. У ній він з розповідає про стрижів, дроздів та горобців, впроваджуючи свої спостереження за природою у гуманістичну оповідь. Веде блог «Dzika Ochota» та очолює орнітологічні тури. «Якщо «Dwanaście srok za ogon» переповісти одним реченням, то так: це колекція різних історій з птахами та їх прихильниками в головній ролі. Книжка невеличка, але пристрасна». (Олександра Ліпчак, culture.pl)


25 липня, 19:00


Зоська Папужанка: Зоська точно знає, про що їй йдеться


Закінчила театрознавство в Ягеллонському університеті; захистила докторську дисертацію про рецепцію Федеріка Гарсіа Лорки в польських театрах; викладає польську в дуже хорошій школі. Пише. Читає. Список її улюблених письменників довгий, але незмінно очолюваний Володимиром Набоковим. У 2012 році видала свій перший роман «Szopka», який приніс їй визнання серед літературних критиків, популярність серед читачів, і номінацію на Nike та Paszport Polityki. «On» – її друга книжка.
Живе в Кракові з чоловіком і двома синами. Пише пером. Не має жодної пари чорних черевиків. Любить подорожувати. Любить живопис, вино і людей. Не любить цирк, меблі, оббиті шкірою, і людей. Збирає сережки. Хотіла би мати будинок з садом і гончарним колом. Вважає, що садити дерева і ліпити горщики – важливіше, ніж писати книжки.


27 липня, 19:00


Пшемислав Вітковський: Про те, де шукати Брюса Вейна, і що спільного між Рагнаром Лодброком та Дональдом Трампом


Поет, журналіст і публіцист, доктор політичних наук, викладач університету. Автор трьох книг поезії («Lekkie czasy ciężkich chorób», «Preparaty» та «Taniec i akwizycja»), перекладений англійською, чеською, французькою, словацькою, сербською, українською і угорською. Писав до газет «Przekrój», «Gazeta Wyborcza», «Le Monde diplomatique», «Vice», «Visegrad Insight», «Krytyka Polityczna», «Polska The Times»; член команди «Krytyka Polityczna» і польського «Le Monde diplomatique». Захоплюється зв’язками поп-культури та ідеологій, цьому присвячені книжка есеїв «Chwała supermanom». Шукає щоденний тиск пропаганди та idea placement в серіалах, кулінарних програмах, каталогах і журналах коміксів. Якщо хочете знати, де шукати Брюса Уейна, що спільного у Рагнара Лодброка та Дональда Трампа, і як отримати урок історії, поки стоїш в черзі за хлібом – запитайте Вітковського. Останні два роки презентував сучасну політичну ситуацію в Польщі на публічних викладах у Лондоні, Празі, Берліні та Будапешті. Живе між Вроцлавом і Варшавою, хоч іноді йому здається, що здебільшого – в поїзді і в автобусі.


30 липня, 19:00


Войцех Гурецький: Кавказький триптих


Історик, журналіст, репортер, аналітик, спеціалізується в тематиці Кавказу.


Публікувався у тижневику «Razem», «Gazeta Wyborcza», «Wprost», «Rzeczpospolita», «Tygodnik Powszechny». У 2002-2007 був першим секретарем, а потому – радником при Посольстві РП у Баку. Був експертом місії ЄС, що досліджувала обставини війни в Грузії 2008 року. У 2014-2015 – член керівництва Fundacji Solidarności Międzynarodowej. Працює у Центрі Східних Досліджень. У 2011 році був фіналістом нагороди імені Ришадра Капусцінського, також номінований до премії Nike. У 2013 році отримав нагороду імені Беати Павляк. Автор низки книжок і аналітичних публікацій (Planeta Kaukaz, Toast za przodków, Abchazja) а також сценарію документального фільму «Boskość J. W. Stalina w świetle najnowszych badań», присвяченого пошукам ідентичності у пострадянській Грузії. У квітні 2017 року вийшло у світ друге видання «Abchazja».


«Войцех Горецький закінчує свій кавказький триптих найбільш особистою «Abchazjа». Але так само, як і в «Planeta Kaukaz» та «Toast za przodków», досконало поєднує стриманість соціологічно-історичного аналізу з вільною оповіддю, опертою на дослідження та зацікавлення видатного репортера. Це водночас пригодницька книжка і похвальний гімн на честь класичної журналістики, яка відходить у засвіти, і яку всяк мусить запізнати. Особливо на Кавказі». (Марчін Меллер)


1 серпня, 20:30


Наталія Фєдорчук-Цєсляк: Прекаріат і (не)щасливе материнство


Музикантка, педагог, аніматора культури та письменниця. Її дебют, нагороджений Paszportem Polityki, «Jak pokochać centra handlowe» оповідає про особистий досвід багатьох жінок: післяпологову депресію, важкість і розчарування материнства. Вишуканою і часто іронічною мовою описує вона щоденні поїздки і прогулянки до торгових центрів – ганебний акт, що для неї заміняє зовнішній світ. І все це в контексті мізерних умов, повсюдної невизначеності, оцінювання ззовні і занурення у соціальні стереотипи.


«Jak pokochać centra handlowe» – це, найперше, суворий образ повсякдення, замученої і відкинутої, описаної з великою літературною майстерністю. [...] Якщо ви знаєте, як це – дивитися на світ з-понад картонного горнятка дешевої кави в Tesco, то ця книга для вас. (Малгожата Халбер)






Підпишись на розсилку

Загальна підписка
Підписка для ЗМІ

Дякуємо
Помилка при відправці запитання
Ви невірно заповнили поля